Форум на ОКУЛУС

🔴РОЗКОЛЬНИК⚫️

З політичного еміграційного протистояння проростає і наступний стереотип - розкольника. Бандера, твердять деякі публіцисти та історики, відіграв радше деструктивну, аніж позитивну роль в українському визвольному русі, адже з його ім"ям пов"язані два розколи. «Руїна», «розкол», «братовбивство» - ці поняття представляються мало не як архетипічні для української нації, як її родове прокляття. Натомість такі негативні явища є аж надто типовими для бездержавних націй, які стають об"єктом зовнішніх маніпуляцій політиків та спецслужб, аби вбачати в них щось винятково українське.

Очевидно, не обійшлося без таких маніпуляцій і в розколах ОУН, відповідальність за які списують на Степана Бандеру. І якщо в питанні розколу 1940 року поки не знайдено документів, які однозначно підтверджували б його зовнішню інспірацію, то в так званому другому розколі 1954 року вона дуже чітко прослідковується. Звичайно, ця подія мала й певні об"єктивні чинники (особисті та організаційні непорозуміння), проте безпосередньою причиною стали сфальшовані МҐБ документи та тривала оперативна гра, яка велася з українською еміграцією від імені воюючої України.

Важливо також оцінити вчинки самого Степана Бандери в цих критичних ситуаціях, аби дати відповідь чи заслуговує він на звинувачення у розкольництві. І в 1940 р., і в 1954 р. бачимо його дії, спрямовані на недопущення розколу: в першому випадку неодноразові звернення та поїздка до Андрія Мельника, в другому навіть добровільний відхід з посади керівника організації задля збереження її цілісності.

Як і у випадку з іншими міфами про Бандеру, звинувачення у розкольництві опирається на незнання конкретних фактів чи невміння розглянути їх із ширшої перспективи. До прикладу, датою розколу по лінії бандерівці-мельниківці називають 10 лютого 1940 року - день створення Революційного проводу на чолі з Бандерою. Тим часом, ще кілька місяців після цього продовжувалися спроби залагодити конфлікт, представники обох течій працювали в одному приміщенні на вул. Зеленій у Кракові. І щойно силове захоплення приміщення бойовиками на чолі із Зиновієм Книшем (згодом одним із найбільш плодючих авторів мельниківського спрямування) і позбавлення бандерівців доступу до нього спалило мости для можливого порозуміння.

Потім були роки взаємної ворожнечі та звинувачень, найважчим з яких було звинувачення бандерівців у вбивстві провідних членів ОУН(м) Сеника і Сціборського. Ця справа досі залишається нез"ясованою, проте, якщо подивитися в ширшому контексті, то важко не помітити аналогій із пізнішими подіями 1957 та 1959 років. Тоді вбивства Ребета і Бандери теж представлялися як «братовбивчі розбірки» в середовищі українських націоналістів. Щойно сенсаційне зізнання кілера від КҐБ Сташинського показало справжніх замовників та виконавця атентатів.

І на завершення про розколи. Говорячи про розкол в українському русі, в нас прийнято говорити лише про його деструктивну роль. Тим часом, принаймні, конфлікт 1940 року став додатковим імпульсом для розвитку руху. Адже до його керівництва прийшли молоді енергійні люди, з новим баченням, готові до еволюції своїх світоглядних засад, геополітичних уявлень та методології боротьби. Саме ці люди, яких згодом стали називати «бандерівцями», вивели український визвольний рух на якісно новий рівень розвитку, перетворивши його в загальнонаціональний. І тут знову напрошуються аналогії з іншими національними рухами - єврейський національний рух набув нового дихання завдяки «розкольнику» Володимиру Жаботинському, який вийшов із Всесвітньої сіоністської організації, заснувавши нову течію «сіоністів-ревізіоністів».

  

🔴«ЛИШЕ СИМВОЛ»⚫️

Стереотипом, який чи не найактивніше утверджується в суспільстві сьогодні, є теза, що Бандера не може вважатися національним героєм, адже «безпосередньо не брав участь у визвольній боротьбі»: спочатку як в"язень польських тюрем, згодом - німецького концтабору, а потім як політичний емігрант, який не мав змоги впливати на ситуацію в Україні. «Бандера лише символ боротьби» - ця фраза стала ключовою у сучасному відображенні Бандери. Проте аналіз історичних фактів чітко показує безпосередню, а часто і визначальну роль Бандери в українському визвольному русі. Саме він провів інкорпорацію Української військової організації в ОУН, чим завершив формування структури Організації, яке тривало з 1929 року. Саме він вивів на новий рівень діяльність ОУН в першій половині 1930-их років, саме під його керівництвом ОУН провела низку гучних бойових та пропагандистських акцій, які зробили цю організацію популярною не лише в Україні, а й за її межами. Його активна діяльність в 1939-1941 роках заклала міцні основи для наступного етапу розвитку визвольного руху. В цей час проведено велику кількість військових та організаційних вишколів, які підготували кадри для подальшого розгортання повстанської армії. Тоді ж закладено важливі ідейні засади, які забезпечили розвиток ОУН з підпільної організації у загальнонаціональний визвольний рух. Велику роботу проведено Бандерою в післявоєнний період на еміграції. Під його керівництвом мережу ОУН розгорнуто практично у всіх країнах, де мешкали українці, - в Західній Європі, Північній та Південній Америці, Австралії. Створені ОУН громадські організації (Спілка української молоді, Організація оборони чотирьох свобод України, Ліга визволення України) ефективно захищали права українців у світі. Через бандерівські видання («Шлях перемоги», «Визвольний шлях», «Гомін України» та багато інших, що виходили практично по всій українській діаспорі) проводилася активна інформаційна кампанія, що доносила світові правду про Україну та українців.

Лідерство Бандери визнавали керівники визвольного руху в Україні - на подання Романа Шухевича його було обрано членом Бюро Проводу ОУН в 1945 р., програмний текст провідного ідеолога визвольного руху Петра Федуна називався «Хто такі бандерівці і за що вони борються», тисячі повстанських листівок звершувалися гаслом «Хай живе Степан Бандера», відомий повстанський художник-гравер Ніл Хасевич зробив його портрет, підписавши «Другові Провіднику». В Україні в умовах боротьби ніхто не ставив під сумнів авторитет Бандери як керівника визвольної боротьби. Визнавали його й ті, хто боровся проти визвольного руху. Термін «бандерівці» набув фактично офіційного звучання і використовувався в документах Компартії та НКВД-МҐБ. Радянська влада до кінця життя Бандери вважала його небезпечним ворогом і навіть пішла на його ліквідацію в 1959 році. Тобто вже тоді, коли визвольний рух в Україні було придушено, і сама радянська влада намагалася представляти себе по-новому, відмежовуючись від злочинів Йосипа Сталіна. Степан Бандера був реальним і небезпечним для ворогів діячем українського визвольного руху. А разом з тим - він став його символом.

  

Стати символом за життя і пронести цей тягар не спіткнувшись - це справжній виклик долі, достойно відповісти на який не зуміли тисячі тих, кого свого часу вважали героями. Маємо унікальні рядки, написані самим Бандерою, де він описує свої переживання:

💬«Мушу Вам щиро сказати, що мені дуже важко. Гнітить мене невимовно те, що з моїм ім"ям зв"язується найбільші цінності нашої боротьби, куплені працею, великими жертвами і кровію Найкращих Друзів. Чуюся негідним служити за символічне зосередження тих вартостей українського визвольного руху. Під тим моральним тягарем людина слаба, все бачить, як мало сама внесла до спільних надбань, яка безмежна різниця між власним вкладом, власною спроможністю і власною вартістю та тим, що має репрезентувати й очолювати. Репрезентація - це не моє діло, не маю для цього жодних диспозицій і чуюсь зле в такій ролі. Змістом мойого життя досі була боротьба, так і мусить бути дальше. Не можу боротьби репрезентувати, коли не беру в ній участі. На репрезентанта «за склом» не надаюся».

Проте доля розпорядилася по-інакшому - Степан Бандера так і не зміг повернутися безпосередньо на поле бою, змушений був до кінця життя нести цей хрест - бути символом. Прізвище Бандера, що перекладається «прапор», таки стало його життєвою місією.

⚔️В Україні сьогодні друкують багато статей та книжок про Степана Бандеру. Автори переповідають основні факти із його життя: діяльність в підпільній організації, боротьба, тюрми, концтабори, відвертий виклик окупантам, принесене в жертву особисте життя, репресована родина, врешті, смерть від рук вбивці. Здавалося б, усе вже зрозуміло і немає жодного народу, який би відмовився від такого героя. Проте ще часто в українських авторів стосовно Бандери бракує відваги зробити висновок із цих фактів. Та вже поступово настає час, коли автори, читачі та всі інші українці знайдуть у собі достатньо сили назвати героя героєм, без усіляких умовностей. І Бандера знову стане символом, символом того, що українцям уже не треба оглядатися на когось, формулюючи свої погляди на минуле, чи бачення майбутнього.

Дякуємо, що ти був, ти є, і ти будеш, провіднику!

🗺«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»

  

l-es,я понимаю.что вы хотите позлить фашистов,но Бандера очень спорная фигура.скажем так.

Сказали спасибо: 1     

Лакі,

Читайте і ви.

ПС, позлити?

Я хочу, щоб вона з"їбалась з форуму.

І отримала за свою прорашиськість по повній програмі.

Позлити - це ні про що

Сказали спасибо: 1   Выразили несогласие: 1     

нат, рибка,

Загиблу не привітаєш з новим роком?

В Хмельницком от тяжелых ранений умерла пострадавшая при рашистском обстреле 22-летняя девушка

На видео момент ракетного удара, и нет, это не военная часть и даже не инфраструктурный объект.

Рашисты, вас ждёт только смерть и позор.

  

С Нов..

Йой, але ж я стер "рус" з клавіатури...

Добре, тоді - З Новим Роком!

Гадаю, переклад не потрібен?

Ну, єслі хотітє, то могу как-то так...

Натлія Новий Год = єсть новий год, со всємі витєкающімі...

Многіє відят в етом какіє-то знакі і всякоє прочєє.

Мнє много лєт і я нє могу воспітивать нєнавість к каждому русскому в моїх внуках, ібо оні знают, что іх прадєд бил русскім. С Урала. Он в чьом-то віноват?

Думаю, что дєліть мір на чьорноє-бєлоє крайнє нєразумно.

Важно понімать, что нє тот враг, кто стоїт супротів тєбя, я тот, кто дал єму оружіє в рукі і оснастіл нєкоєй ідєєй, в которую і сам нє шибко-то вєріт...

А посєму...

Нє знаю, іщете лі Ви міра в етом году, но знаю точно, что Україна пєрємєлєт любую армію в міре, надо только дать нємного врємєні і оружия.

Сказали спасибо: 3   Выразили несогласие: 1     

І щоб не було сумнівів про Бандеру.

Гарне фото.

  

Хорошо, тогда – С Новым Годом!

бокал бокал бокал

Скоморох, вас тоже с Новым годом!

Мне много лет и я не могу воспитывать ненависть к каждому русскому в моих внуках, потому что они знают, что их прадед был русским. С Урала. Вон в чем-то виноват?

Думаю, что делите мер на черно-белое крайне неразумно.

Думаю мне не столько сколько Вам, но тоже не мало. Соглашусь с вами, я тоже не могу воспитывать ненависть в детях к любой национальности, учитывая что и живём мы в многонациональной среде,и то, что предки материнской линии с Волыни.

И здесь соглашусь- делить на чёрное белое не просто крайне неразумно, но и опасно - грозит потерями.

Сил Вам

Сказали спасибо: 1   Выразили несогласие: 2     

Да ты хуже. Ты воспитываешь ненависть к целым категориям граждан, в частности ненависть к ЛГБТ. Фашистка она и есть фашистка Это так просто для тебя лично не кончится. Это я тебе обещаю Если ты к своим граждан так относишься - с ненавистью, то что тебе до граждан той же Украины... Они для тебя тараканы? или хуже?

Сказали спасибо: 1   Выразили несогласие: 3