Киевский суд запретил все субботние митинги на Майдане
В пятницу вечером Шевченковский районный суд Киева вынес постановление по иску городских властей о запрете 31 марта любых акций на Майдане Незалежности, сообщает интернет-издание "Украинская правда".
В субботу на главной площади украинской столицы собирались провести свои митинги как представители правящей коалиции, так и оппозиции.
Власти города мотивировали свое обращение в суд тем, что одновременное проведение акций противоборствующих политических сил может повлечь за собой негативные последствия.
Напомним, что 31 марта оппозиционные блоки БЮТ и "Наша Украина", а также общественная организация "Народная самооборона" намеревались провести в центре Киева митинг с требованием роспуска парламента. Одновременно с ними на центральной площади намеревались собраться сторонники Партии регионов и парламентской коалиции, обвиняющие оппозиционеров в намерении расколоть Украину.
Апрель
31 марта 2007 (02:16)
Горит в ординаторской свет... Текила разлита по правильным стаканчикам. Тонко нарезан лайм. Клизма выброшена за ненадобностью. Квадратный Плутончег чёкается со студентом. (занавес)
"ист.болезни. Стр.13"
Доктор
31 марта 2007 (02:25)
Каааккккооооойййййй, занавес ?!!
Об'является концерт, в знак поддержки дружественного Украинского народа в борьбе за мир во всем мире и спокойствие на своей прекрасной земле ! Отдельный привет всем прелестным украинским женщинам , от Леона
ПОЕМ !
Ой дівчино, шумить гай
1. Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай, забувай.
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай!
2. — Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде, мій буде.
Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде!
3. — Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене, за мене?
Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене?
4. — Не піду я за тебе:
Нема хати у тебе, у тебе.
Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе.
5. — Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую, збудую.
Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую.
6. — Постав хату з лободи,
А в чужую не веди, не веди.
Постав хату з лободи,
А в чужую не веди.
7. Чужа хата такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Чужа хата такая,
Як свекруха лихая.
8. Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить.
Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить.
* * *
Ніч яка місячна
Ніч яка місячна
Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар;
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Ти не лякайся, що білії ніженьки
Вмочиш в холодну росу;
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай! Слова: Михайло Старицький
* * *
Дивлюсь я на небо
Слова: Михайло Петренко Музика: Василь Заремба
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна -
Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, -
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!
* * *
ГУЦУЛКА КСЕНЮ
Роман САВИЦЬКИЙ
Темна нiчка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в нiй постать снiжно-бiла,
Гуцул Ксеню в нiй впiзнав.
Гуцулко Ксеню,
Я тобi на трембiтi
Лиш однiй в цiлiм свiтi
Розкажу про любов.
Пролетiло жарке лiто,
Гуцул iншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
В нiч останню вiн проща.
Гуцулко Ксеню,
Я тобi на трембiтi
Лиш однiй в цiлiм свiтi
Розкажу про свiй жаль.
Черемошу грали хвилi,
Сумували очi синi,
Тiльки вiтер на соснинi
Сумну пiсню завивав.
Душа страждає,
Звук трембiти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар
* * *
Ой, летіли дикі гуси
Слова: Юрій Рибчинський, Музика: Ігор Поклад
Ой, летіли дикі гуси,
Ой, летіли у неділю дощову.
Впало пір’я на подвір’я,
Закотилось, як повір’я у траву.
Ой, летіли дикі гуси,
Ой, летіли дикі гуси через ліс.
Не кажи своїй подрузі,
Хто тобі корали зоряні приніс.
Як постука нічка темна
У віконце знов.
Не питай мене даремно
Про мою любов.
Ой, летіли в день осінній
Дикі гуси до самотньої верби.
Там де двоє - там весілля,
А де троє - перші ягоди журби.
Ой, летіли до світання
Дикі гуси через марево ночей.
Бережи своє кохання
Ти, дівчино, від корисливих очей.
Гей, летіли понад вечір
Дикі гуси через ліс і зелен гай.
Ти відкрий подрузі двері,
Але серце їй своє не відкривай.
* * *
Марічка
Слова: Михайло Ткач, Музика: Степан Сабадаш
В'ється, наче змійка,
Неспокійна річка,
Тулиться близенько
До підніжжя гір;
А на тому боці -
Там живе Марічка,
В хаті, що сховалась
У зелений бір.
Як із хати вийде,
На порозі стане,
Аж блищить красою
Щирочинь ріки,
А як усміхнеться,
Ще й спідлоба гляне:
"Хоч скачи у воду!" -
Кажуть парубки
Не питайте, хлопці,
Чом я одинокий
Берегом так пізно
Мовчазний ходжу?
Там, на тому боці,
Загубив я спокій,
А туди дороги
Я не нажоджу.
Та нехай сміється
Неспокійна річка,
Все одно на той бік
Я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш,
Чарівна Марічко?
Я до твого серця
Кладук прокладу.
* * *
ЧЕРЕМШИНА
Микола ЮРІЙЧУК
Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори.
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Вже за обрій сонечко сідає,
З полонини їй вівчар співає:
— Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемошу п'ють холодну воду.
У садочку вівчаря стрічає
Дівчинонька, що його кохає.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде
* * *
ГАНДЗЯ
Денис БОНКОВСЬКИЙ
Чи є в св iт i молодиця,
Як та Гандзя б iлолиця?
Ой скажiте, добpi люди,
Що зi мною тепеp буде?
Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя мила, як голубка,
Гандзя pибка, Гандзя птичка,
Гандзя — цяця молодичка!
Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла:
Чи любистком, чи чаpами,
Чи солодкими словами?
Важка моя, гipка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб нiченьки я не спав,
За тобою пpопадав!
Чи я мало сходив свiту,
Чи я мало бачив цвiту,
Чом калина найкpаснiша,
Чому Гандзя наймилiша?
Як на мене щиpо гляне,
Сеpце моє, як цвiт, в'яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що дiяти!
Де ж ти, Гандзю, вpодилася,
Де ж ти чаpiв навчилася,
Що як глянеш ти очима,
То заплачу, як дитина!
Гандзю, сеpце-молодичко,
Яке ж твоє гаpне личко,
I губоньки, i оченьки,
I нiженьки, i pученьки!
Гандзю, котку, не цуpайся
Та на божу волю здайся,
Пpигоpнись до сеpця мого
Та не зважай нi на кого.
Коли ж така твоя воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж менi така доля,
Щоб злюбила мя могила!
* * *
ПІСНЯ ПРО РУШНИК
Андрій Малишко
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
* * *
Апрель ! Громче ! Ирина ! Звонче ! Леон ! В пляс !
Розпрягайте, хлопці, коні
Розпрягайте, хлопці, коні,
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відерочко –
Вона йому не дала,
Дарив, дарив їй колечко –
Вона його не взяла.
“Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба”.
* * *
Чоpнiї бpови, каpiї очi
Костянтин ДУМИТРАШКО
(народний варіант)
Чоpнiї бpови, каpiї очi,
Темнi, як нiчка, яснi, як день!
Ой, очi, очi, очi дiвочi,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас i немає, а ви мов тута,
Свiтите в душу як двi зоpi.
Чи в вас улита якась отpута,
Чи, може, спpавдi ви знахаpi?
Чоpнiї бpови — стpiчки шовковi,
Все б тiльки вами я любувавсь.
Каpiї очi, очi дiвочi,
Все б тiльки я дивився на вас.
Чоpнiї бpови, каpiї очi!
Стpашно дивитись пiдчас на вас:
Не будеш спати нi вдень, нi вночi,
Все будеш думать, очi, пpо вас
* * *
Несе Галя воду
Несе Галя воду, коромисло гнеться,
А за нею Йванко, як 1 барвінок, в'ється.
— Галю ж моя, Галю, дай води напиться,
Ти така хороша 2 — дай хоч подивиться!
— Вода у криниці, дістань та й напийся,
Як буду в садочку — прийди подивися. 3
— Прийшов у садочок, зозуля кувала,
А ти ж мене, Галю, та й не шанувала 4.
— Стелися барвінку, буду поливати,
Вернися, Іванку, буду шанувати.
— Скільки не стелився — ти не поливала,
Скільки не вертався — ти не шанувала.
2 Та й на тебе, Галю, — дай хоч подивиться!
3 Вода у ставочку, піди та й напийся
Вийди у садочок — вийди подивися.
4 — Скільки не виходив, тебе не бувало.
Мов барвінок вився, ти не поливала.
* * *
Взяв би я бандуpу
Михайло ПЕТРЕНКО
Взяв би я бандуpу
Та й загpав, що знав.
Чеpез ту бандуpу 1
Бандуpистом став.
А все чеpез очi…
Коли б я їх мав,
За тi каpi очi,
Душу я б вiддав.
Марусенько, люба, 2
Пожалiй мене, —
Вiзьми моє сеpце,
Дай менi своє.
Маруся не чує,
Серця не дає,
З іншими жартує —
Жалю завдає.
Де Кpим за гоpами,
Де сонечко сяє,
Там моя голубка
З жалю завмиpає.
Взяв би я бандуpу
Та й загpав, що знав.
Чеpез тiї очi
Бандуpистом став.
***
Інші відміни:
1 Чеpез ту дiвчину
2 Маpусино, сеpце,
* * *
Стоить гора высокая
(слова: Л.Глибов)
Стоить гора высокая
Попид горою гай, гай…
Зэленый гай, густэсенький,
Нэначе справди рай!
Пид гаем вьется риченька,
Як скло вода блешить,
Долыною зэленою
Кудысь вона бижыть.
Край берега, у затышку
Привьязани човны,
А три верби схилилися,
Мов журяться воны.
Шо пройде Красне литечко,
Повиють холода,
Осыплэтся их лыстячко
И понесэ вода…
Журюсь и я над ричкою,
Бижить вона, шумыть,
А в мэне биднэ сердэнько
И млие, и болыть.
Болыть воно та журыться,
Шо вэрнеться весна,
А молодисть не вэрнеться,
Не вэрнеться вона!
Леон
31 марта 2007 (02:53)
...тупо уставившись в весеннее, звезное московское небо, сильно (!!!) выпивший, но напряженно соблюдающий нормы приличия, с влажным от слез чуть придурковато-счастливо-мечтательным вглядом, в давних воспоминаниях о пребывании на Украине и мыслями о ... Доктор напевает себе под нос, с выражением, надеждой и верой:
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Ludmila
31 марта 2007 (05:25)
Доктор Леон, голубчик !
неужто так несбыточно , подарок себе любимому, викенд- билет, туда-обратно, ночной поезд МоскваКиев. А там c утречка прогуляться по солнечному Майдану, любуясь красотами. Киев не Москва, там все душевнее... Напоминаете мне коллегу из прошлого, примерный семьянин и пр., а вот как весна наступала, так глаза расфокусировались, переставал водить машину,,, тротуары полны девушек - персиков, зазЫвных по весеннему,,,опасно...
Что в этом дисгармоничного...a по возвращении и Москва тАкой сладкой покажется. Простите, что вот так, с непрошенным заездом в мечту, я ж в заботах о дыхании
Ева
31 марта 2007 (11:32)
Доктору/если он еще не уехал на Майдан /
""И не забывай о семье, как ячейке общества, нефть, юстиция и шоу-cтудия имеют гибкое звучание, а семья крепкое, потому всегда накормит ""___Это что у нас такое? Восходящий Уран в Раке в искомой карте? А Солнце - в Водолее..Так?
Доктор
31 марта 2007 (11:34)
Я то пел о полетах еще выше !..
Хотя, полнолуние задевает точки в карте Украины, хорошо, если аура Доктора окажется сильнее и эффективнее грамотно отрежиссированных процессов, но резонанс его карты с картой страны удивителен ... Может скорую оказать лучше в августе ?..
Апрель
31 марта 2007 (11:39)
Профессор, в чем нам на занятия приходить: в жёлтом или голубом? Нам отсюда плохо видно...
Доктор
31 марта 2007 (11:39)
Cашенька , еду на встречу с клиентом, а мозги еще в ночи , извините, включусь вечером, пока не догоняю ...
Людмила , летаем по вертинкали !
Доктор
31 марта 2007 (11:45)
Интересно наблюдат, как еще одна 8-ка (Cерд-ков), с его то картой и резонансами с другими участниками игры... влезает в историю с тем 8-ком... Ох, ребята...
Изменить сообщение можно только в течение часа после его создания.
Каждый участник дискуссии может поставить в теме сигнальный флажок, если по его мнению, в теме имеет место конфликт (ссора, оскорбления участников) или флуд.